Потреба в спілкуванні

110

Прийнято говорити, що людина істота соціальна. Але що це означає насправді? Невже якщо не обертатися в товаристві і не спілкуватися з різними людьми, ми втратимо своє людське єство, переставши бути самими собою? Насправді все не так страшно, як може здатися. Даний вислів говорить про те, що людині для повноцінного розвитку потрібно постійно спілкуватися з собі подібними, інакше він просто збожеволіє. Потреба в спілкуванні ставлять нарівні з потребою пити, їсти і дихати, і хоча воно менш значимо у фізіологічному сенсі, в плані формування людської психіки спілкуванню немає рівних. Відомі випадки, коли дитину «виховували» тварини, і, незважаючи на те, що людський інтелект у багато разів перевищує тваринний, дитина, підростаючи, залишався на рівні розвитку зграї.

Іншими словами, якщо його виховували мавпи, то він переймав усі їхні звички, способи спілкування і конкуренції. Навіть манеру пересування, а мовленнєвий апарат використовував лише для того, щоб видавати звуки, які видають мавпи. Аналогічна ситуація була і серед вовків і такі випадки не поодинокі. Іншими словами, якщо з дитиною просто перестати спілкуватися, то він перестане розвиватися і буде переймати поведінку тих істот, які його оточують. Причому, як правило, перевихованню такі люди вже не піддаються, так і людьми їх можна назвати лише з біологічної належності, так як інтелектуально вони не більше, ніж тварини.

Саме з цієї причини потреба в спілкуванні вважається однією з основних для людини і як у вихованні, так і в навчанні людини прийнято використовувати саме вербальні техніки, які допомагають розвинути мову і її сприйняття. Але давайте поглянемо на питання з іншого боку і припустимо, що сталося б з людством, якби ми втратили можливість використовувати мову. Цей приклад досить наочно показує чому саме можливість вербального спілкування і мова, як засіб спілкування, допомагають розвивати наш інтелект. Адже якби ми не могли спілкуватися один з одним, і не мали б мови для спілкування, ми б просто не могли мислити тими категоріями, до яких ми звикли, і наше мислення повернулося б на рівень кроманьольцев, які, не володіючи мовою, сприймали інформацію у вигляді образів, ділячись нею з допомогою жестів і наскельних малюнків.

У наш час, коли ми не тільки досконало володіємо мовою, але й вдосконалюємо методи спілкування, за допомогою інтернету і сучасних технологій, нам, судячи з усього, не загрожує така біда, але цікаво ось що. Якщо вірити вченим-філологам, чим більше словниковий запас людини, тим детальніше він може сприймати навколишній світ і тим яскравіше він може його описати. Таким чином, завдяки збагаченню словникового запасу, людина починає мислити більш творчо. У той же час, якщо ви вивчите дві мови, то мислити ви зможете лише на одному з них. Таким чином, кожна мова є універсальним кодом, і якщо людині не так важливо, якою мовою задовольняти потребу в спілкуванні, то його власний розум буде розвиватися, лише з розвитком одного, найчастіше його власної, рідної мови. Таким чином, можна зробити простий висновок, чим більше ми спілкуємося і чим точніше казати самі думки, яскравіше відтворюємо образи і зрозуміліше описуємо те, про що хочемо розповісти, тим активніше розвивається наш інтелект, в той час, як в процесі сприйняття мови розширюється радше підсвідома область мислення.