Психологічна травма — Травма покинутого

144

На жаль, досить часто відбувається так, що при спробі з’ясувати причину невдач людини у дорослому житті виявляється, що йому властива не одна психологічна травма, а відразу декілька. Так, нерідко травма знедоленого виявляється незмінним супутником травми покинутої, причому плутати ці два поняття не варто, адже вони, при всій своїй схожості, все ж означають досить різні психологічні стани.

Як виникає травма покинутого?
На відміну від травми знедоленого, яка може бути нанесена немовляті ще до його фізичної появи на світ, травма покинутого є набутою і наносять її, на жаль, самі близькі дитині люди – його батьки. Зараз багато хто почне протестувати, доводячи, що даний факт неможливий і що ні мама, ні тато не можуть свідомо завдати шкоди своїй дитині. Однак дане твердження не потребує доказів, оскільки роки спостережень дозволяють зробити однозначні висновки, а ознайомившись з передумовами, з-за яких виникає вказана психологічна проблема, кожен з батьків з подивом помітить, що таке в їх родині дійсно було. Отже, перше, що слід прийняти, як даність – не обов’язково потрібно бути поганими батьками, щоб у дитини виникла травма покинутого. Парадокс, але найчастіше вона з’являється у дітей тих, хто намагається занадто завзято виконувати батьківські обов’язки, адже провокують її наступні події:

• Дуже маленька кількість часу, проведеного з дитиною, внаслідок щільного графіка роботи батьків. Саме ця причина викликає найбільше суперечок, адже, по суті, батьки стараються для дитини. Але йому, на жаль, це поки незрозуміло, зате покинутим він відчуває себе саме зараз.

• Поява другої дитини. Те, що новонароджений потребує більше турботи і уваги – поширена помилка. Як не дивно це звучить, але все ж краще постаратися приділити більше часу старшій дитині, або спробувати розподілити його справедливо. Чудово, якщо в процес втягуються інші члени сім’ї.

• Виникає психологічна травма покинутого і в тих випадках, коли дитина залишається надовго сам в недомашней обстановці. Це може бути лікарня, де батькам не дозволяють знаходитися поряд з малюком, всілякі родичі, у яких залишають дітей і т. п. до Речі, саме в цьому випадку до травми покинутого часто приєднується і травма відкинутого, адже дитина ще не може зрозуміти, віддали його на час або ж намагаються позбутися назавжди.

Що відбувається з дитиною далі?
Будь-які діти, зрозуміло, виростають. Але разом з ними зростають і ті комплекси і проблеми, які їм властиві. Що ж відбувається з дитиною, яка відчуває себе покинутим? Зрозуміло, він усіма силами намагається привернути до себе увагу. Причому робить це досить своєрідним способом: справедливо вважаючи, що для батьків його здоров’я все ж має значення, він відіграє саме на цьому. Дорослішаючи, він припиняє придумувати собі захворювання, однак тут проявляється інший спосіб звернути на себе увагу.
Подивившись на своє оточення, ви легко зможете виявити в ньому людини з травмою покинутого: ті події, на які інша людина просто не зверне уваги, покинутий драматизує до масштабів вселенської біди. Згадайте людей, кількістю проблем у яких ви завжди дивувалися – це і є покинуті. Причому самі вони не схильні драматизувати ситуацію, оскільки їм дуже імпонує, що ціла група підтримки кидається вирішувати за них проблеми.
Далі – більше. Покинутий стає залежним від підтримки інших. Тепер це дорослий (фізично) людина, яка ніколи в житті не прийняв жодного самостійного рішення, просто тому, що він не вміє цього робити! Він настільки звик, що всі навколо йому допомагають, що не намагається вирішити навіть самі елементарні побутові питання, не кажучи вже про більш глобальні.

Наслідки травми покинутої
Найчастіше люди, у яких не була вчасно виявлена і усунена психологічна травма покинутого, не здатні досягти успіху в житті. По-перше, з боку вони здаються надзвичайно ледачими (таке враження створюється через неможливість працювати в поодинці), тому рідкісний роботодавець погодиться утримувати такого працівника.
Ще одна величезна проблема такої людини – неправильне сприйняття ставлення оточуючих. Будь-яку підтримку він схильний сприймати як любов оточуючих, але коли все ж рано чи пізно приходить усвідомлення того, що йому просто допомогли вирішити проблему, але при цьому ні про які особистих відносинах мови не йшло – травма тільки посилюється.
Крім усього іншого, таких людей легко вирахувати по тому, що вони ніколи не зроблять жодного рішучого кроку. Навіть якщо їм докладно пояснять, що від них потрібно, вони поставлять таку кількість питань, що людина, дав завдання, виявиться не дуже радий і або передоручить його комусь більше розторопному, або ж віддасть перевагу зробити все сам.
Що стосується емоційного стану, то людина з травмою покинутого дуже часто буває сумним. Причому, що цікаво, природу цієї печалі не знає ніхто, навіть він сам, але її напади бувають настільки сильні, що з’являються думки про самогубство, тому якщо серед вашого оточення є людина, у якого можна запідозрити травму покинутого, постарайтеся пояснити йому необхідність психологічної допомоги.